ПП ТПК Арсен

Перший раз в житті захотілось написати відгук, при чому, відразу після телефонного дзвінка цієї роботодавиці ( пристракуватої тьотки з явними психологічними розладами). З першого слова вона почала розмовляти на повишених тонах, питати, що я можу їй запропонувати як працівник. Я запитала яку вакансію мені пропонують, вона каже: "вакансії різні є, треба побачити, що ви мені дасте як працівник. Я запитала про графік, основні вимоги до мене, зп.. то вона розкричалась, що я нічого не хочу робити. Каже: "вас ніхто вчити не буде", "я плачу дЄньгі", "нахЄр мені той, хто не може прийти показати, шо він вміє". Ще почала прирівнювати мене до перукаря, ніби вона приходить, і хоче щоб її гарно постригли, типу щоб я прийшла, і показала себе. Склалось відчуття, що спілкуюсь не з директором, а з крикливою бабкою на базарі, яка відсиділа ще пару років, судячи з її "сленгу". Після цього трешу, я кажу: дякую, але мабуть ми не спрацюємось, якщо наше перше знайомство проходить на таких тонах. Після цього неї ще більш понесло: " та ви нічого не хочете робити, хлопці всі на фронт ідуть, вмирають, а ви сидите ждете чогось, вам ніхто своїх дЄнєг відстьОгувати не буде"... Потім вона ще звонила, але моя нервова система не передбачає спілкування з такими неадекватами.. це жесть