Отрицательные стороны
Пропрацювала досить довго в одному колективі, де тільки було чути одні мати, були постійні пянки, працівники приходили на роботу у такому стані, що ледве щось говорили. Взагалом, щоб працювати на залізниці треба обовязково дати хабар, щоб взяли а ще краще мати батька-начальника, дядю-начальника чи когось із "вершин-начальників". Постійне скорочення людей, зарплата дуже мала, вистачає на транспорт і поїсти, а на інше все треба постійно позичати, мало того із затримкою на місяць, аванс теж затримують. Всюди хабарі - медкомісії щорочні, ревізія, охор.пр, київська ревізія, екзамени, підвищення кваліф. і в кінці екзамену треба теж гроші. Начальники тут ЦАРІ, а інші раби. Отримали квартири від зал-ці 5 кімнатні, побудували особняки-замки і живуть приспівуючи. Розкрали все що можна. Ставлення до людей жахливе, бачила сама не раз на свої очі як один "ВЕЛИКИЙ" Фе..к - начальник принижував людей. Самі зайняли посади і давай усіх своїх родичів на зал-цю (без освіти зал-чної) пристроювати сестру в кадри, на посаду інженера зразу ставлять навіть стажу не треба мати і досвіду, освіти а для чого якщо є протеже. А ті білети "ніби безкоштовні по-Україні" потім із зарплати вираховують. Пенсіонери на пенсію не йдуть а далі сидять і працюють, а для молоді нема місця. Дуже справедливо! Постійно немає паперу доводиться за свій рахунок купляти. Газетки їхні Магістраль і ін. добровільно-ПРИМУСОВО треба купляти. В кадрах дуже хамлять, мені особисто ніколи не хамили, але іншим і причому людям похилого віку. Позитивних сторін взагалі немає. Бажання повенутись на залізницю там де всі "свої" немає.